ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

ВІДДІЛ  ОСВІТИ ТА ВИХОВАННЯ  ВОЛОДИМИРЕЦЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

КОМУНАЛЬНА  НАУКОВО—МЕТОДИЧНА  УСТАНОВА

«ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ  РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ  КАБІНЕТ»

ВОЛОДИМИРЕЦЬКА  ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ  ШКОЛА І—ІІІ   СТУПЕНІВ  № 1

  

	Матеріали досвіду роботи вчителя початкових класів Володимирецької загальноосвітньої школи  І—ІІІ ступенів  № 1 КАПІТУЛИ  РАЇСИ  СЕРГІЇВНИ

              

Володимирець—2012

ВІДДІЛ  ОСВІТИ ТА ВИХОВАННЯ  ВОЛОДИМИРЕЦЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

КОМУНАЛЬНА  НАУКОВО—МЕТОДИЧНА  УСТАНОВА

«ВОЛОДИМИРЕЦЬКИЙ  РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ  КАБІНЕТ»

ВОЛОДИМИРЕЦЬКА  ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ  ШКОЛА І—ІІІ   СТУПЕНІВ  № 1

Матеріали досвіду роботи

вчителя початкових класів

Володимирецької загальноосвітньої

школи  І—ІІІ ступенів  № 1

КАПІТУЛИ  РАЇСИ  СЕРГІЇВНИ

               

Володимирець—2012

Матеріали з досвіду роботи підготували:

 Л.Х.Ляхович - методист  Володимирецького районного  методичного кабінету;

 Р.С. Капітула—вчитель   початкових класів Володимирцької

                              загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів № 1

Рекомендовано до друку радою районного методкабінету

(протокол  № 2 від 08.12.2011 р.)

Педагогічне кредо:

Від нас, від нашого вміння, від нашої майстерності, від нашого мистецтва та мудрості залежить життя, здоров’я, розум, характер, воля, інтелектуальне обличчя, місце та роль у житті, щастя підростаючого покоління.

                                                    

В. О. Сухомлинський

 

вчитель початкових класів

Володимирецької загальноосвітньої школи  І—ІІІ ступенів  № 1

Педагогічний стаж роботи :  37 років

Категорія : спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії

Педагогічне звання : « Вчитель-методист»

    Працюю над темою     «Формування ключових компетентностей  молодших  школярів»

4

Слово про вчительку

Перед сучасною школою постає завдання виховати особистість, здатну до життєтворчої діяльності. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті зважаючи на власні можливості; буде ставити перед собою завдання самовдосконалення й саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах діяльності. Сучасний світ пред’являє високі вимоги до діяльності людини, конкурентоспроможною може бути лише по-справжньому компетентна особистість.

Молодший шкільний вік є визначальним у подальшому розвитку особистості та формуванні базових компетентностей. Знання, вміння та навички, котрі вони набувають й виробляють, виховуючись та навчаючись в освітніх закладах, беззаперечно, є важливими. Поряд із цим сьогодні актуальності набуває поняття компетентності учня, що визначається багатьма чинниками, оскільки саме компетентності, на думку багатьох міжнародних експертів, є тими індикаторами, що дозволяють визначити готовність випускника до життя, його подальшого особистого розвитку й до активної участі в житті суспільства. Орієнтуючись на сучасний ринок праці, освіта до пріоритетів сьогодення відносить уміння оперувати такими технологіями та знаннями, що задовольнять потреби інформаційного суспільства, підготують людину до нових ролей у цьому суспільстві. Саме тому важливим нині є не тільки вміння оперувати власними знаннями, а й бути готовим змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя. Прогресивна освітня спільнота сьогодні ставить перед собою нове завдання - сформувати в дитини та дорослого вміння вчитись.

На думку Раїси Сергіївни, саме набуття життєво важливих компетенцій може дати людині можливості орієнтуватись у сучасному суспільстві, інформаційному просторі, швидкоплинному розвиткові ринку праці, подальшому здобутті освіти.

5

Українські вчені по-різному тлумачать поняття компетентності. Найбільшого поширення в нашій науковій літературі набуло визначення компетентності як сукупності знань і вмінь, необхідних для ефективної професійної діяльності: вміння аналізувати, передбачати наслідки професійної діяльності, використовувати інформацію.

Поняття «компетентність» (від лат. competens - відповідний, здібний) означає коло повноважень будь-якої посадової особи чи органу; володіння знаннями, досвідом у певній галузі. Під професійною компетентністю педагога розуміють особистісні можливості учителя, які дозволяють йому самостійно й ефективно реалізовувати цілі педагогічного процесу. Для цього потрібно знати педагогічну теорію, уміти застосовувати її в практичній діяльності.

Василь Сухомлинський стверджував, що методи, які використовуються в навчальній діяльності, мають викликати інтерес у дитини до пізнання довкілля, а навчальний заклад має стати школою радості пізнання, творчості, спілкування. Він визначав головний сенс діяльності вчителя:: створити кожному учневі ситуацію успіху.

Усім відома істина – діти початкових класів люблять учитись, але часто забувають, що діти люблять учитися добре! І тому головним завданням вчителька вважає – створення умов, що забезпечать дитині успіх у навчанні, відчуття радості від того, що «я знаю», «я вмію».

Ще Ян Амос Коменський закликав зробити працю школяра джерелом розумового задоволення і душевної радості. І не було відтоді жодного педагога, який прогресивно мислить і психолога, який не вважав би за необхідне, щоб дитина відчула: навчання – це радість, а не тільки обов'язок, навчанням можна займатись із захопленням, а не просто через потребу.

Вчителька намагається, щоб зовнішньо зацікавити навчанням. Підбирає мотив радості в самому процесі навчання. Але в чому саме?

6

Навчальна діяльність відрізняється від усіх інших однією дуже важливою особливістю. Поглянемо на школяра, який зайнятий продуктивною діяльністю. Ось він ліпить – результатом його дій стає якийсь матеріальний предмет (скажімо кошик, чи яблуко); ось він малює – продуктом є малюнок (хатинка чи пташка).

Зовсім інше – навчальна діяльність. У ній дитина під керівництвом учительки оперує науковими поняттями, засвоює їх. Однак при цьому жодних змін у саму систему наукових понять вона не вносить. Результатом навчальної діяльності, під час якої відбувається засвоєння наукових понять, перш за все, є зміна самого учня, його розвиток. Можна напевне сказати, що ці зміни – засвоєння дитиною нових способів дій із науковими поняттями. Навчаючись, дитина змінює сама себе.

Якими саме мотивами може і повинна – керуватися навчальна діяльність?  Раїса Сергіївна вважає,  що ці мотиви безпосередньо пов’язані зі змістом, тобто мотиви набуття узагальнення способів дій, але точніше кажучи, мотиви свого зростання, свого вдосконалення.

Якщо у дітей сформуються такі мотиви, то ті загальні мотиви діяльності, що пов’язані з позицією школяра наповняться новим змістом і набудуть нових сил. Тепер позиція дитини – це не просто позиція учня, який відвідує школу та охайно виконує завдання учителя, але й позиція людини, яка вдосконалює сама себе, в цьому і міститься значущість навчання: особисте вдосконалення набуває суспільного змісту.

Вчителька створює  ситуацію успіху для кожного школяра через формування ключових компетентностей.  За орієнтир у роботі  бере слова          В. О. Сухомлинського: «Є успіх, є бажання вчитися. Особливо важливо це на першому етапі навчання – в початковій школі, де дитина не вміє долати труднощі, де невдача приносить справжнє горе».

7

Щоб учень свідомо ставився до своєї навчальної діяльності, щоб співвідносив локальні задачі, поставлені перед ним учителем, з глобальною метою навчання (якою є всебічна підготовка до життя), вчителька використовує  пам’ятку для учнів «Які складові компетентності людини можна отримати на уроках мови та читання»

Які складові компетентності людини можна отримати

на уроках мови та літератури

(пам'ятка учню)

         Щоб бути здатною до якоїсь діяльності, людина має бути компетентною в цій галузі. Компетентною людина стає, отримавши суму інформації, знань, навичок. Словник іншомовних слів так тлумачить слово «компетентність» (від лат. сompetentis - належний, відповідний): «поінформованість, обізнаність, авторитетність».

На всіх шкільних уроках учні отримують певні компетентності.

Вид компетентностей	Види діяльності на уроці
Естетичні, особистісні компетентності	Читання худ. текстів, виразне читання напам’ять, участь у виставах, твори, знайомство з театральними постановками, знайомство з кінофільмами, відвідування картинних галерей
Наукові, пізнавальні, самоосвітні компетентності	Читання худ. текстів, наукової літератури, аналіз прочитаного, самостійні роботи, твори-роздуми, дискусії, твори, створення системи питань і т. ін.
Особистісні, національно- етичні, психо-етичні компетентності	Робота над текстами: виявлення мотивації вчинків героїв, створення психологічного й національного портрету українця (героя)
Соціальні, етичні компетентності	Рольові ігри, діалоги, вистави, дискусії, бесіди, інсценування уривку або цілої казки
Мовні та мовленнєві компетентності	Вправи з мови, створення й аналіз монологічних, діалогічних, полі логічних текстів, добирання описів, прислів’їв, слів у прямому і переносному значеннях
Уміння творити	Різноманітні творчі роботи, малювання ілюстрації, складання оповідань, казок, віршів
8
Психологічні, особистісні, етичні, філософські компетентності	Вся діяльність на уроках, спілкування з художніми текстами, однокласниками, учителем, батьками

До цієї пам’ятки включено визначення слова «компетентність», саме компетентна людина здатна до професійної діяльності, ці компетентності залежать від проведеної роботи на уроках.

Формування компетентностей відбувається в процесі різноманітних видів діяльності на уроках Раїси Сергіївни та поза уроками: активних, пасивних, інтерактивних, індивідуальних, групових і т.д.

Всі вони важливі, бо діюча особистість повинна зуміти виконати й просту, механічну роботу, й складну творчу. Проте, вона вважає, що  творчі види роботи – найважливіші, бо дитину в майбутньому чекає освоєння світу, а це не виконання вправи за зразком, це безперервна творчість, постійне розв’язання нестандартних завдань. Ще Сократ говорив: «Поставити дитину у безвихідь – значить поставити її у більш сильну позицію, оскільки тоді вона захоче дізнатися про щось нове й не зможе бути задоволеною, перебуваючи в стані незнання, вона неодмінно захоче вийти з такого стану, тобто – дізнатися».

На її уроках  відбувається все найголовніше: йде навчання, в процесі якого виявляються і розвиваються здібності дитини, виховується ціннісний ідеал, прищеплюється прагнення до самостійного пошуку. Учителька, вивчивши учнів під час класно – урочних занять, працює з ними індивідуально, бо індивідуальні заняття (будь-то допомога вчителя у разі «відставання» учня; чи підготовка до олімпіади, або робота над новим дослідженням) – це продовження діалогу між учнем та учителем, що розпочався під час уроку. У випадку відсутності діалогу буде відсутньою й ефективність індивідуальної (позакласної) роботи. 

9

На сучасному етапі вчителька впроваджує роботу дуже багато цікавих активних, інтерактивних, нестандартних форм роботи. Для активізації розумової діяльності учнів, для формування ключових компетентностей Раїса Сергіївна гармонійно поєднує  звичні, традиційні форми з інноваційними. З великою радістю і задоволенням діти виконують всі завдання, якщо урок побудований в казковій формі чи у вигляді мандрівки. Наприклад, на уроках математики діти цікаво розв’язують задачі, складені вчителькою у віршованій формі:

1.     Було у лисиці сім ягід кислиці.

Одну вона з’їла. А скільки лишила?

2.     По дорозі зайчик біг.

Ніс п’ять яблук на обід.

Одне впало, покотилось. Скільки яблук залишилось? 

3.     Лиска моркву посадила.

Три морквини там вродило.

Наш зайчисько враз три з’їв. Скільки лисці залишив?

4.     Біг зайчисько, куций хвіст.

На сніданок моркву ніс.

Вісім у кишені, а одну у жмені.

Запишіть відразу. Скільки буде разом? 

Успішно виконують завдання учні, які вони подає від імені казкових героїв.

Лиска хвостиком виляє, слова такі промовляє.

Лисиця. Бідний зайчику ти мій будеш мати дім ти свій

Ось завдання ти зроби та спокійно там живи

Зайчик. Любі діти ви мої. Ось завдання ці складні!

Допоможете зробити?

10

Діти. Лиску злу пора провчити.

Зайчик ставить на стіл учителя кошик із яблуками. Під час уроку вчителька по черзі дістає яблука, демонструючи номери завдань, які будуть виконувати учні.

Проведення такого виду уроків приносить задоволення та успіх як для учителя так і для учнів.

Корисне все, що примусить дитину «зрозуміти → запам’ятати → засвоїти → принести до власної ціннісної системи стати компетентною».  А тому Раїса Сергіївна старається  працювати по порядку, від простого до складнішого, щоразу усвідомлюючи, що будь-яка робота спрямована на формування якихось важливих рис, умінь, навичок, що всі разом і ставлять компетентність.

Наприклад, знайомить учнів з маленьким віршиком. Його  учням спершу читає (це пасивний, найпростіший, давним-давно відомий вид роботи, але він формує особистісні компетентності та навички, гарно, швидко, осмислено читати, без чого просто неможливо жити в світі), потім вивчає з ними напам’ять (це простий, репродуктивний вид роботи, але він тренує пам’ять, формує компетентності), потім починається складний процес осмислення: вірш аналізує, щоб охопити у всій його складності художню думку, а потім правильно, виразно прочитати, отримати естетичну насолоду – збагатитись, отримавши різні ключові компетентності особистісні, культурологічні, мовно-національні, пізнавальні, самоосвітні, естетичні, світоглядні і т.ін.

Лише один малий віршик дає можливість використати вчительці дуже багато форм роботи й привнести дещо у формування майже всіх компетентностей. Саме від майстерності вчительки залежить, чи використають цю можливість учні. «Не достатньо знати, необхідно також застосовувати».      (А. Франко)

11

         Створення ситуації успіху породжує радість. І якщо дитина усміхнена протягом дня, це є свідченням того, що вона відчуває свою значимість як особистість, як потребу в ній всього колективу і все це спрацьовує на позитивний результат у досягненні поставленої мети. Адже, якщо до радості учня додати радість батьків, утвориться сімейна радість. А вона є підґрунтям для творчої співпраці вчителя з учнем, з батьками. Ця радість, створена ситуацією успіху, є запорукою успіху дитини, досягнення високих результатів, суспільне визнання особистості, яке вчителька спрямовує  на подальше життя дитини.

Вчителька досягла високих результатів у своїй педагогічній діяльності. Її учні мають високі знання. Про що і говорить наступна діаграма показників роботи педагога.

					_	24% учнів мають високий рівень знань
					_	44% учнів мають достатній  рівень знань
					_	32% учнів  мають середній  рівень знань
						0% учнів мають низький рівень знань

Я з впевненістю можу сказати, що вчителька, учні й батьки докладуть великих зусиль, щоб успіх кожного й успіх всіх був гарантованим.

Методист  Володимирецького районного  методичного кабінету

Ляхович  Лариса Хомівна